Буває, перша розмова на консультації починається так:

– Поділіться, що вас привело? Що спонукало звернутися?
– Та якби ж я знала, – каже клієнтка. Просто останнім часом мені якось на душі недобре. Я ніяк не можу зрозуміти чому.

Ми звикли, що коли йдемо до фахівця, то маємо бодай якось пояснити, що з нами відбувається. Але як пояснити те, чого самі до кінця не розуміємо?

Життя тим часом іде далі. Ви працюєте, займаєтесь побутом, вирішуєте щоденні питання. А всередині то тривожно, то сумно, то взагалі не дуже зрозуміло, що ви відчуваєте.
Починаєте перебирати варіанти, щоб пояснити собі цей стан. Може, то втома? Може, це через переїзд, війну, постійну невизначеність? Чи щось у стосунках не так?
Але ясніше від цього не стає.

Тут ще може підключитися внутрішній голос: “Ну а чого тобі треба?”, “Зараз усім нелегко”, “Іншим ще гірше, але нічого, тримаються”.
Виходить, що вам і так недобре, а ви ще й себе за це шпиняєте.

Ми часом значно краще знаємо, що нам треба робити, якими бути, чого від нас очікують інші, ніж те, чого хочеться нам самим. Навіть визнати, що щось не влаштовує, буває непросто. Ніби немає права на власне невдоволення, сум чи бажання чогось іншого.

У психодинамічному підході ми досліджуємо, зокрема, те, як людина обходиться зі своїми почуттями, бажаннями та потребами. Що дозволяє собі відчувати, а що звикла не помічати або відсувати вбік.

За цим “недобре” може стояти втрата чогось важливого, виснаження, внутрішні суперечності чи потреби, яким давно не знаходилося місця.
А може, щось зовсім інше. Тут немає однієї універсальної відповіді для всіх.

То все ж чи можна прийти до психолога, якщо ви навіть не знаєте, що саме вас турбує?

Так, можна. Це, до речі, зовсім не рідкість. Не обов’язково приходити з готовим запитом, знати причини свого стану чи вміти правильно називати почуття. Можна почати просто з: “Не дуже розумію, що зі мною відбувається, але хочу розібратися”.

На зустрічі ми разом побудемо з цим. Не поспішатимемо щось пояснювати чи робити висновки. Натомість поступово досліджуватимемо, як воно відгукується всередині, коли з’явилося, що тоді відбувалося у вашому житті, які переживання за цим стоять

Визнати, що “мені якось не так”, і дозволити собі побути з цим, не відмахуючись від власних переживань. Можливо, саме з цього і почнеться щось важливе для вас.